Допомогу викличе «Порятунок». У Карпатах запрацював дуже корисний додаток

У грудні в засніжених Карпатах троє туристів заблукали під час катання на снігоходах. Коли вони з’їжджали з гори, різко змінилася погода. Одного з них шукали три доби. 55 рятувальників і 35 волонтерів обстежували гірські схили, залучили навіть вертоліт. Але знайшли чоловіка вже мертвим за 200 метрів від перевернутого снігохода.

Якби у рятувальників були точні координати зниклого, він би вижив, говорять розробники мобільного додатку «Порятунок». Лише три натискання у цьому додатку надсилають сигнал SOS з координатами місцезнаходження та базовими даними про потерпілого, пише Репортер.

Сучасний і доступний

«Порятунок» розробили на замовлення проєкту «SWIFT: Карпатська пошуково-рятувальна мережа». Це – інформаційна система, що складається з трьох частин: власне мобільного додатку, хмарного сховища та операторської частини, якою користуються рятувальники.

Додаток «Порятунок», напевне, найменший у світі – має лише два мегабайти. Тобто це точно останній додаток, який треба буде стерти, аби вистачило місця на телефоні на якийсь документ, – говорить генеральний директор ГО «Асоціація гірських провідників «Ровінь» Іван Горбацьо. – Додаток створений за аналогом польської інформаційної системи «Ratunek» та інших найкращих світових зразків. У Чехії – «Zachranka». Подібними додатками користуються і в Америці, Канаді, Альпах.

«Порятунок» доступний як для Android, так і для IOS – скачати можна завжди й безкоштовно.

Завантажується справді швидко. Після реєстрації мобільного номера можна зазначити в анкеті свої дані: ім’я, дату народження, контактну особу, групу крові, критичні захворювання, алергію на медпрепарати, медикаментозну залежність та інвалідність. Ця інформація допоможе рятувальникам оцінити ризики та підготуватись до надання відповідної допомоги.

Аби повідомити, що допомога потрібна, достатньо тричі натиснути у програмі на зображення SOS. Після цього є можливість обрати варіант надсилання сигналу – через Інтернет чи SMS. Після того, як програма згенерує повідом­лення з вашими координатами, тиснете «відправити».

Рятувальники отримують повідомлення на сервер, опрацьовують його і черговий координатор телефонує потерпілому для уточнень, що саме трапилося. Далі передає інформацію рятувальникам відповідної області, аби вони вирушили на допомогу.

Подбай про безпеку в горах – завантаж додаток “Порятунок”

Насправді додаток у нас вийшов дуже крутим. Якщо в Польщі з’явилося вже третє покоління цієї оперативної системи, то в нас з першого разу вдалося зробити систему, в деяких моментах навіть кращу за польську, – каже Іван Горбацьо. – Майже 60 % людей, при чому не випадкових, а підготовлених і досвідчених, у горах, маючи в руках компас, карту чи навіть офлайновий мобільний додаток з навігаційною системою, у випадку надзвичайної ситуації не можуть пояснити рятувальникам, де вони є. І в цьому була найбільша проблема. На вирішення цієї проблеми і націлене впровад­ження системи «Порятунок».

Повідомлення рятує життя

Рятувальники бачать на елект­ронній карті місце, де знаходиться людина, з точністю радіусу від трьох метрів. Максимальний радіус може бути до 600 м у випадку, якщо немає зв’язку чи є проблеми з телефоном. Але навіть 600 м обшукати – це не десятки гектарів лісу, – розповідає Іван Горбацьо. – Також бачать рівень заряду батареї. Він дозволяє зрозуміти, як довго людина може бути на зв’язку. З медичної картки потерпілого можна дізнатися про наявність алергії, хронічних хвороб, як от цукровий діабет чи гіпертонії. Також з повідомленням рятувальники отримують інформацію про висоту, на якій знаходиться людина. Усі ці дані вони матимуть навіть без додаткового телефонного дзвінка до потерпілого.

Якщо трапилося, що зв’язку немає, то після запуску додатка телефон кожної миті намагатиметься відправити сформоване повідомлення. І щойно з’явиться найменший сигнал, навіть не достатній для дзвінка, то SMS буде відправлено. Якщо цей сигнал надійде з гірської чи лісистої місцевості, то рятувальники вийдуть на допомогу, навіть не встановивши зворотнього зв’язку, запевняють розробники.

В перший тиждень промоції лише на Facebook з додатком ознайомилися понад 60 000 людей, які люблять гори, ходять в гори і живуть в горах.

Для полегшення контролю за роботою системи ми впровадили легкий поділ на хибні виклики і дійсно бойові, – говорить Іван Горбацьо. – Коли людина надсилає сигнал, в оператора з’являється червона крапочка. Якщо сигнал прийнятий в роботу, то вона стає жовтого кольору. А коли операція завершена, вона стає зеленою або синьою. Синій – це хибний виклик, а зелений – людині дійсно надали допомогу. Сьогодні я не можу полічити, скільки їх є. Але бачу, що на карті зелених крапочок уже багато.

Нині проєкт SWIFT ведe переговори з одним із мобільних операторів, аби вони виступили партнером інформаційної системи «Порятунок».

Впевнені ризикують частіше

Волонтер ГО «Гірський рятувальний центр» Віктор Шушваль розповідає, що на Прикарпатті під час тестувань «Порятунок» показував місцезнаходження людини з точністю до 99,99 %. Зокрема, роботу мобільного додатку випробовували на схилах Кукулу, Хом’яка та Синяка.

Програма записує координати потерпілого, і навіть якщо ви пройдете з телефоном кілька метрів у пошуках мережі, то все одно рятувальники отримають дані про те місце, звідки відправили сигнал SOS. Тобто, товариш потерпілого може відійти на 20-30 метрів, аби знайти зв’язок, а рятувальники все одно отримають координати потерпілого, – пояснює Віктор Шушваль. – А рівень заряду батареї на вашому телефоні дозволяє зрозуміти, чи рятувальники можуть зробити один короткий дзвінок чи розмовляти довше.

Каже, найчастіше люди блукають в горах, коли змінюються погодні умови. Наприклад, починається хуртовина, швидко темніє, люди втрачають орієнтири, не бачать маркованих маршрутів.

З цією програмою дуже легко працювати. Якщо волонтерам, які є непрофесійними рятувальниками, надіслати точні координати потерпілого, то вони за GPRS-трекерами бачать, скільки приблизно часу їм треба, аби дістатися до місця події. І можуть теж прийти на допомогу. Тим більше, волонтерів у нас вже багато і вони готові допомагати, – додає Віктор.

Сучасні методи для безпеки туристів – це чудово. Наші сусіди у Польщі вже давно такими користуються і постійно їх вдосконалюють, – говорить Олег Ковтун, голова правління ГО «Гірський рятувальний центр». – Нині система працює на чотири області, бо Карпати не діляться, і біду можна знайти всюди. В першу чергу «Порятунок» потрібен усім, хто хоче гарантувати собі безпеку в горах незалежно від майстерності, знан­ня території, гір та маршрутів. У надзвичайні ситуації «чайники» теж потрапляють, але є й професіонали, які думають, що все знають – маршрут, орієнтири – тож можуть ризикувати та йти і в гіршу погоду.

У листопаді «Порятунок» віддали на тестування до Головного управління ДСНС у Львівській області. А у грудні, коли львів’яни підтвердили, що система дієва, передали в Закарпаття, Чернівці та Івано-Франківськ.

Інформаційну систему «Порятунок» на Закарпатті передавали рятувальникам саме у тому місці, де загинув чоловік на снігоході. Шкода, що пізніше. Там не було телефонного зв’язку, але був супутниковий WiFi. При тестовому запуску додатку сигнал SOS надійшов без проблем і одразу відбувся зворотний зв’язок з ДСНС. Це означає, що людину не довелося б шукати три дні – його могли б врятувати.

Цю технологію ми вже передали на озброєння ДСНС чотирьох областей. Зараз вони мають доступ до операційної системи та відгукуються про неї схвально. Є великі сподівання, що систему «Порятунок» переймуть в управління та обслуговування на державному рівні, – каже Іван Горбацьо. – Вона настільки легка і проста у користуванні, що нам вже дзвонять і з Тернополя, і з Житомира, аби застосувати її й там.

Операторська частина «Порятунку» не обмежена територією. У будь-якій точці світу, якщо громадянин України буде потребувати допомоги, він може надіслати сигнал SOS і компетентні органи зв’яжуться з рятувальниками тієї країни, де він знаходиться, аби вони надали йому допомогу. І хоч додаток діє будь-де, але пріоритет в реагуванні – сигналам, які надійдуть з гір і лісів.

Авторка: Ольга Суровська

Матеріал опублікований у рамках проєкту «SWIFT: Карпатська пошуково-рятувальна мережа», що впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст публікації є виключною відповідальністю партнерів проєкту та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.